Паровий котел: пристрій, принцип роботи та застосування
Паровий котел - це пристрій, призначений для вироблення пари шляхом нагрівання води. Він використовується в різних галузях, таких як енергетика, промисловість та транспорт.
Пристрій та принцип роботи
Паровий котел складається з кількох основних елементів:
Топка – камера, де спалюється паливо (вугілля, газ, рідке паливо чи біомаса).
Теплообмінні поверхні – труби чи пластини, якими передається тепло воді.
Барабан – ємність, де накопичується вода та утворюється пара.
Пароперегрівач (у деяких моделях) – додатковий пристрій, який підвищує температуру пари.
Запобіжна арматура – клапани, датчики та інші елементи, що забезпечують безпеку роботи.
Принцип роботи парового котла заснований на нагріванні води до температури кипіння та перетворенні її на пару під тиском. Отримана пара може бути насиченою або перегрітою, залежно від конструкції котла та вимог технологічного процесу.
Класифікація парових котлів
Парові котли можна розділити на кілька типів:
За конструкцією:
Водотрубні – вода циркулює у трубах, а гарячі гази нагрівають зовні.
Жаротрубні – гарячі гази проходять усередині труб, оточених водою.
За тиском:
Низький тиск (до 1,6 МПа).
Середній тиск (1,6–3,9 МПа).
Високого тиску (понад 3,9 МПа).
По виду палива:
Твердопаливні (вугілля, дрова).
Рідкопаливні (мазут, дизельне паливо).
Газові.
Застосування парових котлів
Парові котли широко використовуються в:
Теплоенергетика – для вироблення електроенергії на теплових електростанціях.
Промисловості – у хімічному, харчовому, текстильному виробництві.
Транспорт – у паровозах, пароплавах, старих моделях автомобілів і навіть на підводних човнах.
Опалення та гаряче водопостачання – в деяких котельнях для обігріву будівель.
Сучасні парові казани удосконалюються, підвищується їх ККД, знижується викид шкідливих речовин, використовуються автоматизовані системи управління.
